з вином до вини

як місячне сяйво
стече по дахівці
залиє вікно
за словом за зайвим
полізе по цівці
дратливе вино

в душі спорожнілій
луною полине
бездомна печаль
та вирине з тіла
впаде на коліна
мов янгол з плеча

куток до куточка
складе пантоміми
знетемнена ніч
мов кульчик у мочку
пройде через вимір
освідчення свіч

думкам би дозріти
попасти на сяйво
чи бал сатани
на мітлах летіти
за словом за зайвим
з вином до вини

а осінь звивати
в листок тютюновий
втягати цей сплін
і тихо вмирати
щоб дихати знову
відсутністю стін

хай Той хто дозволив
торкнутися рани
своєї Хомі
це небо оголить
від гніву над нами
данини зимі

8 Жовтня, 2014


Рецензии