Життя кидає в саму лаву.
Не помічаючи мене.
Там різнобарвно, не погано.
Але там начебто все зле.
І десь знайомі пробігають.
Так хочеться до них піти.
Але у серце дико жалять.
Симфонії живої ще душі.
Ноти розгойдані по колу.
Я начебто на каруселі лихварів.
Але у пошуках кращої ролі.
Знов чую шепіт з його снів.
Симфонii живоi ще душi
© Copyright: Марина Юневич, 2014
Свидетельство о публикации №114100709144
Свидетельство о публикации №114100709144
Рецензии