Думка
Десь тамко стрімкі скелі –
Десь там біле сонце лине,
З морем розмовляти.
А море наскрізь чисте,
Аж дном камінці – злоті!
Там берегом йде хвиля,
Щоб прошепотіти:
Де хлопці мої з моря?
Де цих берегів діти?
Де шлях їм веде доля,
І де – ти?
Що я відповім морю,
Що Чорному сказати?
– Прийшли вороги з горем,
То мусили втекти.
На березі Дніпровім
Життя не таке, інше –
Сумуєм за морем.
За берегом тим рідним,
Де батько і мати
Залишилися під каменем,
Та й годі.
Та ворогові хай грець!
Крадений кожух не гріє –
А й сонце!
Час мине, все вернеться – і ми,
повернемося. Ізнову
На тих берегах рідних
З морем розмовляти,
Слухати його наспівів –
Ще й свого співати.
світлина з интернету
Свидетельство о публикации №114100704699
Красоте несказанной и радостной.
Хуже нет ворогов полон,
Я желаю всем жизни благостной.
Да уймутся печали и беды,
Снова песни душа запоёт
Как песок улягутся беды
И над миром солнце взойдёт.)))
Надежда Шлезигер 14.10.2015 07:27 Заявить о нарушении