в твоїх вухах лиш звук з гарнітури,
міряєш життя ціною чохла до смартфона
ви колись обирали собі президента в три тури
а тепер вже лінуєтесь вийти з дому.
а колись ти обрізала коси - вже виросли.
не могли до пуття прочитати з тобою Юнга ми.
вже доросла - вже ходиш сама крамницями.
і без сорому на коліна стаєш перед трунами.
і без страху ідеш на якісь судилища,
на розп"яття дивитися і на страти.
у твоєї країни у серці кипить чистилище,
а ти мовчки рахуєш втрати..
а казали що втрат немає..
то може у вас їх нема??
хто зі мною, той точно знає:
в мене втрата - минула зима.
з першим пострілом підлим в спину
в білоруса і вірменина.
дайте, лікарю, кровоспинне!
тут вбивають мою країну!
вже нема ні квіток, ні свічок..
тут горять обеліски вічні..
незвичні:
у сьогоднішній Україні
обелісками служать шини.
Ми зм нилися, д вчинко
© Copyright: Милена Вольна, 2014
Свидетельство о публикации №114100703043
Свидетельство о публикации №114100703043
Рецензии