Біля ставу, біля броду
Паслись гусенята.
Їм наказувала мама :
" Не лишайте тата!
Не відходьте ж ви від нього,
Бо ліс тут близенько,
Може лисонька підкрастись -
Рижая, хитренька. "
Мама їхня цього разу,
Вдома залишилась,
Бо голівонька боліла -
Дуже утомилась.
Не послухало гусятко -
Зайшло далеченько...
Придрімав і їхній татко -
Вже не молоденький.
Тож лисуня не чекала,
Швиденько підбігла-
Гусеня, тихенько, вкрала,
Те й писнуть не встигло!
Тож голосить гуска бідна -
День і ніч ридає.
Де дитятко єї рідне,
У неба питає.
Ходить смутна - все шукає,
Б*є себе у груди...
"Не кидайте - каже, діток
Й на хвилинку люди! "
Бiля ставу, бiля броду...
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2014
Свидетельство о публикации №114100703021
Свидетельство о публикации №114100703021
Рецензии