Ось так би...

Ось так би линути за вітром,
за обрій хмаркою пливти
у далечінь безкрайню, світлу,
без широти і довготи.

Там, де життя не знає віку,
де мить як день, а день – як рік,
де час не потребує ліку,
бо сенсу в тім не має лік.

І просто жити, просто жити,
як ліс, як поле, як трава,
дощем у час і простір вшитим,
як вшиті у думки слова.


Рецензии
Гарно і так просто. Мою подругу забанили за вірші про війну, а я й не друкую на цьому сайті. Взагалі, тепер дуже рідко сюди заходжу.

Людмила Юферова   14.04.2015 23:09     Заявить о нарушении
Дякую, Людо! Правда проб'є собі дорогу, просто її треба озвучити...

Маслов Владимир   14.04.2015 23:21   Заявить о нарушении