Мені наснилася примарна мрія,
Про світське і людське життя,
Що гордим поглядом летіла
Крізь тьму і стиле небуття.
Її давили сміхом й чваром,
І кидали в казан смоли,
Водили колом пекла й чадом
Травили і здушити не змогли.
І мрія стала вільним птахом,
Що крилами своїми пробивав,
Стальні пруття кліток зі страху,
І відьно у вогонь злітав.
Коли злітав, усе він бачив,
І в мізерному світі став,
Реальним міфом серед значень,
Що сам колись не донімав.
Мені наснилася примарна мрія,
Про світське і людське життя,
Мені зосталась лиш надія,
Що все не піде в небуття.
Менi наснилась мрiя
© Copyright: Доминик Смех, 2014
Свидетельство о публикации №114100600486
Свидетельство о публикации №114100600486
Рецензии