уяви
ніби всі дотики, що я роздав людям
тільки твої, тільки для тебе
просто мені вони без потреби
просто ти - далеко за небом
за горизонтом
шукаєш ключі до першого сказу
може поволі, а може одразу
холодна така і прекрасна
любов, на жаль, не заразна
життя, на щастя, безмежне
і якщо твої руки належать
останньому спалаху сонця
надвечір
уяви
обіймаю за плечі
уяви
© Copyright: Виктор Берллин, 2014
Свидетельство о публикации №114100604720
Свидетельство о публикации №114100604720
Рецензии