Вже сотню змінила тисяча,
код у смерті побільшав на нуль,
крик з грудей, не останній, вискочив
від, пронизливих душу, куль...
Не остання сльоза у пам'яті,
не остання зміна паролю...
Невже місце ще є не зайняте,
в Україні, від крові та болю...
Знову, сотню змінила тисяча,
кров солоніша стала від сліз,
та ще серце, біль сіллю не висушив
у полоні життєвих криз.
Ще думки, синьо-жовтим маривом,
в горизонті орбіт зійшлися
й знову чорно-червоним паливом,
з серця, венами розтеклися.
Ще душа свої обрії міряє,
там де болем сочить сукровиця...
та, до-поки, до волі ще мрія є --
доти, намір її не скінчиться!!!
(ХТ 01.10.2014)
ЩЕ...
© Copyright: Хт Ксения Тим, 2014
Свидетельство о публикации №114100603582
Свидетельство о публикации №114100603582
Рецензии
...цей крик можна почути лише душею... Дякую за відголос, Наталю)
Хт Ксения Тим 07.10.2014 20:09 Заявить о нарушении
Хт Ксения Тим 07.10.2014 20:09 Заявить о нарушении