. . .Знов смуток. . . біль у горлі гірчить.
Непорозуміння серце мов розбиває. . .
Ти пам\'ятаєш, як в очі мої дивився,
Як пригортав до себе, серце зігріває.
. . .Знов смуток. . . в душі моїй ятрить!
Ти також біль, такий у грудях відчуваєш?
Пам\'ятаєшь, як в ночі до мене тулився,
Серце від спогадів щасливих калатає.
. . .Знов смуток. . . Кохання не убить!
Ти як і я, тепер на відстані страждаєш.
Чому скажи, від мене зараз віддалився?
Душа, любов і щастя наше пам\'ятає.
. . .Знов смуток. . . Життя все в шкереберть!
Без тебе я вже не живу. . . лиш доживаю. . .
Знов смуток
© Copyright: Тамара Романова, 2014
Свидетельство о публикации №114100508520
Свидетельство о публикации №114100508520
Рецензии