Смерть
А більше нікому, нічого не вір.
Я знала лиш те, що чекаю,
здавалось, що це наче біль.
Я знала лиш те, що чекаю,
тебе чи того хто далеко від серця живе,
не знала чого я для нього бажаю,
я знала вогонь, і як він розведе.
Я знала розмітку у книзі затерту,
написану ще -надцять років тому,
і як цілувала уста ніжні, вмерлі,
а в книзі читала війну.
Я знала усю їхню міць краснощоку,
місця, де кохані їх ждуть,
та..тихо сиділа при льоху,
і сльози текли, наче грози осінні жорстоко.
І все ж вони смерть твою не зільють.
Свидетельство о публикации №114100408639