не цiлячись в небо...
…тікають дні та ночі, ще, і ще,
кивають хвилини п’ятами
майже не цілячись в небо
летить розгублено думка,
ніби над нею насміялась доля,
що завела нас у хаос покинутих мрій
на привал втомлених сновидінь,
у неосяжний океан самотності…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2014
Свидетельство о публикации №114100309599
Свидетельство о публикации №114100309599
Рецензии
