Шон Маклех - Строители

Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Будiвничi»*
http://www.proza.ru/2012/09/16/837



                Строителям Вавилонской Башни посвящаю.
                Искренне.

Празднуя день строителя
(Ибо, все строим мы храм —
В душах своих расхристанных —
А кто не возводит, тот
Хлам в душу спускает, воистину)
О Борхесе думал, бессмертии...
И Папе — Тринадцатом Иннокентии...
Ношу кирпичи со рвением —
Тюками, мешками рванными...
На холм, что напоминает
Голую лысину черепа...
За мною котов чёрных стаи.
Гепарды за ними, в придачу, —
Печальные, будто плачут,
А следом — толпы китайцев
С портретом Конфуция — старца.
А не построить ли мне
Подобье Великой и длинной Стене —
Всюду — из камня тёсаного?
Может тогда из вне
В душу плевать не будут
Разного рода отбросы? 



*Шон Маклех «Будiвничi»*
http://www.proza.ru/2012/09/16/837


           Будівничим Вавилонської вежі присвячую. Щиро.

Святкуючи день будівельника
(Бо всі ми будуємо храм
Душі своєї розхристаної -
А хто не мурує храм
Той будує нужник)
Думав про Борхеса
Та Папу Інокентія Тринадцятого.
Ношу цеглини
У мішку дірявому
На пагорб що нагадує
Лисину черепа.
А за мною коти чорні
Зграями.
А за ними гепарди
Сумні та зажурені.
А слідом китайці юрбами
З портретом Конфуція.
Чи то мур і собі збудувати
Великий та довгий –
З каменю тесаного?
Може тоді
У душу плювати не будуть
Різні покидьки.