Там – за вікном, здається, гра скрипач.
Ти чуєш ? Ось! Неначе плаче скрипка?
- Пробач мені?
- Це ти мені пробач!
- Мені потрібна Ти!
- Це Ти мені потрібен !
Життя стрімке, і сповнене невдач,
Повнім-повнісінько у нім розбитих судеб…
- Пробач мені?
- Це Ти мені пробач!
- Давай забудемо усе ?
- Давай забудем…
Сніданок – дощ, обід - туман і сніг,
А на вечерю – дві тарілки неба…
- Про що Ти думаєш ?
- А що в Твоїх думках ?
- До Тебе хочу…
- Ні ! Це я до Тебе !
І жар у грудях – мов вогонь горить,
Не видно зовні, та душа - палає…
- Я чую, голос Твій, немов…
- Тремтить ?
- Люблю Тебе!
- І я Тебе кохаю….
Чого ж так плаче, скрипка в скрипаля ?
Мов замість струн - оголенії нерви…
- Тобі коньяк ?
- Я мабуть що вина…
- Ти в мене – перша.
- Ти у мене – перший…
Ти в мене перша...
© Copyright: Макс Терн, 2014
Свидетельство о публикации №114100305250
Свидетельство о публикации №114100305250
Рецензии
