Чар вна Ос нь
Рожеву сукню, ніби від "кутюр"...
Вона опівдні , знову зігрівае...
Коли мій настрій знову, як ноктюрн...
Невдовзі будуть прохолодні ночі...
Смарагди віти знову полонять...
А я молюся...Без надіі плачу...
Бо хочу Осінь ніжно обіймать...
Немаю спокою і жодноі надіі...
Ні кутюрье,-ні хитрий чарівник...
Візьму мольберт,щоб малювати Осінь...
І буду з нею ніби рятівник...
2.10.2014. 20.00.
Свидетельство о публикации №114100208712