Прислушаюсь к дождю...

Перевод с украинского


Прислушаюсь к дождю. Подкрался и шумит.
Ритмичный стук воды, весёлых капель ноты.
Мгновение, ещё, ещё короткий миг,
Внезапно оглянусь, уже промчались годы!

Из них сплелись века. Узнать не довелось,
В туманностях души, а, может, Андромеды –
Я в мантиях дождя прозрачна, как стекло,
По умершим скорблю, живых спешу проведать.

Спасибо скрипачу, что мастерски сыграл
Фрагмент моей судьбы, в бессмертие ведущий.
Я – дерево, я – снег, пускай не идеал.
Возможно, в этом вся доподлинная сущность.   




 Ліна Костенко

* * *

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.
Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,
і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

А це уже віки. Ніхто уже й не зна,
в туманностях душі чи, може, Андромеди —
я в мантіях дощу, прозора, як скляна,
приходжу до живих, і згадую про мертвих.

Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.
Він добре вам зіграв колись мою присутність.
Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутність.



Иллюстрация http://www.liveinternet.ru/users/4556013/post244271708