Ми маємо відповісти собі,
Чи справді ви правдиві і побожні,
Чи справді ми такі непереможні,
Чи тій землі потрібен правий бій?
І, начебто, достатньо нам краси,
Ми ту красу оглянули походом,
Ми ту красу творили давнім родом…
Та створене хто зброєю косив?
Країну оріїв, об’єднану Дніпром,
Що все добро своє збирала з паші,
Не догляділи вправно руки наші
Серця не впоралися із добром.
На власній молимося кружині
І ніде нам своїх очей ховати.
Усіх людьми народжувала мати.
У всіх у хаті образ на стіні.
Крихкий цей світ, неначе хатнє скло.
Розсипалися скельця, ріжуть груди.
Хто знає, що із цього далі буде?
Хто знає, як насправді все було?
Ю.П.
2014
https://youtu.be/R8YLOG2uQF4
Xtoзна
© Copyright: Юрий Посух, 2014
Свидетельство о публикации №114100202065
Свидетельство о публикации №114100202065
Рецензии