Крізь сльози казати про тих
Хто вже ніколи не побачить синєє небо
Десь чутно матин сильний крик
І шелест у полі верби
Крізь біль пам'ятати про тих
Хто вже ніколи не побачить сонце
Шторм моря ввечері стих
Вітер заглянув у віконце
Цей вітер був наповнений душами
Сильних і відважних солдат
Які повинні були рушити
У війну до гармат
Коли небо стало сірого кольору
І земля випила красного вина
Україна вмилася волею
Тих, кого вкрала війна
крiзь пам ять
© Copyright: Анастасия Нароби, 2014
Свидетельство о публикации №114093000626
Свидетельство о публикации №114093000626
Рецензии