Яскраве сонце тихо тліє,
Єдина зірка в небесах,
Дає надію і радіє,
Моє сердечко й наче птах...
Лечу я високо над вами,
Ви бачите мене, та я,
Лечу на крилах, що дарами,
Дала мені, моя земля.
Лечу вперед, зелене поле,
В невдовзі бачу і кричу,
На весь я світ - Спасибі доле,
За те, що нині я лечу.
Тепло та радість, я в польоті,
лиш відчуваю, та дарма,
Я вік намріяв, ще на в зльоті,
Я зрозумів - це не вона...
Це не реальність, в мить зникають,
Мої крильцята, в той же час,
Я прокидаюсь, і літають,
Яскраві зорі, біля нас...
Цей вірш був написаний давно, і ось нарешті його прочитає хоч хтось...
Сон
© Copyright: Евгений Иваниченко, 2014
Свидетельство о публикации №114093010204
Свидетельство о публикации №114093010204
Рецензии