алюзія сліз
/Вмащую, вміщую в мозок алюзію сліз,
стрімкого чалого хлопця, що так і не жив/.
Тільки- но в гору за коханням поліз -
Хтось підійшов до спини і стоїть...
-Не обертайся- ображу! Ти тільки не плач!
Сльози твої ще гірше, отож не зли!
В ріку мою не війдеш-пробач,
знати-би тільки, скільки твоєї вини...
-Більше не снись, припини починати бій.
Злива на дворі, а ти заливаєшь світ.
-Ти заливаєшся сміхом.. і тільки мій піт,замість кривавого сліду в землі.
-Що то за радість, якщо не боліло падаллю;
що то за щастя, якщо за бідою не йшов?
/не попередивши, хлопця вбивали зрадою-
і розривали бувалий шов/.
алюз я сл з
© Copyright: Мила Гайдаш, 2014
Свидетельство о публикации №114092909417
Свидетельство о публикации №114092909417
Рецензии