Намалюй мені місто зі снів,
Де зустрінуться наші надії.
Де ми виростимо наших синів.
Де не литимуться ріки крові.
Намалюй мені осінь без смутку.
Жовте листя, що гріє долоні.
Теплий дощ, що пестить обличчя,
А не той, що благає "на поміч".
Намалюй мене теж, якщо зможеш.
Щоб була щаслива, як вітер.
Щоб вночі могла спати, як діти.
Щоб не кричала від горя.
Намалюй мене знову,
Такою, як сам захочеш,
Бо якщо не зможеш,
Я напевно знову загину.
Намалюй
© Copyright: Евгения Коллинз, 2014
Свидетельство о публикации №114092809807
Свидетельство о публикации №114092809807
Рецензии