З одного дерева листочки,
Одні батьки, одна сім’я,
Росли разом сини і дочки,
Та доля в кожного своя.
Брати і сестри — кровні, рідні,
Дорогу кожен сам обрав,
По всьому світу, в боки різні,
Життєвий вітер розкидав.
До міст всі діти подалися,
В цивілізацію, комфорт,
Де газ,і ванна, й телевізор,
Відпустка влітку — пляж, курорт.
Не чуть онуків у хатині,
Старі батьки живуть одні.
Та все ж, об’єднує родину
Ще теплий вогник у вікні.
Старі з віконця виглядають,
Самотньо, важко жити їм,
Провідать діти приїжджають,
І знову в місто — там їх дім.
З одного дерева листочки
Корінням у чужих краях
Вже приросли сини і дочки,
Бо доля в кожного своя.
З одного дерева
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2014
Свидетельство о публикации №114092806870
Свидетельство о публикации №114092806870
Рецензии
"Бо доля в кожного своя." Ось i вiдповiдь на всi нашi запитання. Прекрасний вiрш, життевий. Трохи фiлософii, трохи смутку. За душу зачепило, змусило згадати, отже в цiль влучив, в десятку! З повагою. Успiху, натхнення i нових звершень!
Антон Зани 02.11.2017 23:21 • Заявить о нарушении
Антон Зани 02.11.2017 23:21 • Заявить о нарушении
Так, Антоне! У кожного своя доля... /Хто б міг собі уявити,/ Щоб "розвалився" Союз?/ Ось і сестра моя рідна/ Вже іноземка чомусь./ Інша земля - то Росія,/ Серце вже там приросло/ і т.д. (вірш "Болить"). Не все у світі залежиить від нас. На жаль...
Дякую за спілкування.
З повагою,
Людмила Киреева-Силенко 03.11.2017 01:41 Заявить о нарушении
Дякую за спілкування.
З повагою,
Людмила Киреева-Силенко 03.11.2017 01:41 Заявить о нарушении