Що б ви зробили, якщо б ви мене
Ніколи вже не зустріли?
Моє як не зрушать життя кам’яне
Наповнені часом вітрила?
Чи хтось сумував би, а хтось би зрадів?
А дехто забув би одразу?
Чи хтось би залишених мною слідів
Не вибачив би від образи?
Чи хтось би жалів, що барився дарма
Потрапивши в смутку в’язницю?
Чи далі піде під тягою ярма,
Або не відчувши різницю?
Здається мені, що тоді – все одно,
Вже буде мені і натомість
Байдужа до всього потрапить на дно
Знетілена часом свідомість.
І доки встигаєте ще – поспішіть,
Бо правило діє залізно:
Тиждень мине, або рік, або мить –
І вже може бути запізно.
Що б ви зробили, якщо б ви мене
Зустріти не мали би змоги?
І відповідь в думці коли промине -
Я вже піду від знемоги…
Що б ви зробили, якби..?
© Copyright: Максим Обрывко, 2014
Свидетельство о публикации №114092806763
Свидетельство о публикации №114092806763
Рецензии
