Де немае... з Муравьева...

Де немае зірок, дим легкий цигарок,
Звуть парфуми і хтиві мужчини,
Та фальшивий пасаж - танок втрачений наш,
Догорить і без нас зайвість рими.

Одне одному ми
Не казали імен -
Порошинки, не місяць в промінні...
У примарному сні
Лжа розкута, чи ні,
Ми в любові залишимось й нині.

Почастуй мене шампанським,
Подаруй, до млості , щастя,
Хай троянди червоніють, біля ліжка, повсякчас...
Ти, гріховний і недбалий,
Безсоромний, майже, ніжний...
І , можливо, навіть ранок не настане, в нас він сгас...
Час, час, час, час, час...

Божевільний кларнет
Вдалені; все гаразд, взяв акорд, ні, згубив вже у тиші,
А у нас на столі
Трунок згуб в кришталі, бо в безодні очей мріі все ж сміливіші.
Одне одному ми
Не казали імен,
Порошинки, не місяць в промінні...
У примарному сні,
Лжа розкута, чи ні,
Ми в любові залишимось й нині.


Рецензии