Слова твої упали тягарем,
Болять мені невиплакані сльози,
Ще ніжив серпень пелюстки жоржин,
В душі моїй ударили морози.
Кружляло листя золоте навкруг,
Навколо ж мене завірюха вила,
Грибні дощі вмивали ліс і луг,
А моє серце снігом заносило.
Густий туман сповинув майбуття,
Минуле густо тріщинами вкрито,
Осколки впали в душу та життя,
І вщент усе понищено,розбито.
А ти пішов спокійно по житті,
Тріщала в мене крига під ногами,
Та я не впала,досі я іду,
І стелить інший квіти килимами.9/24/2014
Та я не впала
© Copyright: Мария Круль, 2014
Свидетельство о публикации №114092408520
Свидетельство о публикации №114092408520
Рецензии
