Я с стінах,плачучи не знаю,
Вигадую собі,гадаю,
Коли побачу рідний край,
Коли побачу Україну,
Швидкий,холодний водограй,
Червону,схилену калину,
Вербу у поцілуї з Бугом,
Моїм подільським братом літ,
Чи весняний зустріну цвіт?
Коли зустрінусь з рідним другом,
З яким я відкриваю світ?
Моя голубко!Україно!
Живи!будь вольная! Живи!
Як наііть вік томитись буду,
На тій проклятій чужбині,
Живи моя святая земле,
Щасливо з долею іди,
І славоб будь оповита,
І слава буде йти з тобою,
З Дніпрому злагоді пливи,
А хтось та й вернеться за мною.
Я с ст нах, плачучи не знаю...
© Copyright: Захаров Георгий, 2014
Свидетельство о публикации №114092400228
Свидетельство о публикации №114092400228
Рецензии