Я в окривавлених сльозах
Лежу і думаю:''за віщо?'',
За віщо сум?за віщо страх?,
Як все одно,як не крути
Я Батьківшини не побачу,
Себе за це я не пробачу...
А інколи хочеться бігти,
Забути й бігти все хутшіш
На зустріч долі,щастю,волі,
На зустріч кинутому мною..
Вернутись хочу. Головою
Не думав,не цінив,що є,
Адже воно було моє,
Воно і буде.
Україно! Мене ти знову зустрічай,
Я йду до тебе,рідний край,
Моя жовто-блакитна днина,
Моя верба,мій тихий гай,
Моя червоная калина..
Мій Буг,зустрінь мене,як брата,
Як відданого тобі брата,
Який тнбе завжди цінив,
Який любив і благовив
Твоїх сестер,твоїх братів.
Я скоро буду там,де мир,
В моїй прекрасній України,
А доля мне буде всміхатись,
А їй буду сміятись я,
Бо ж я люблю її.
Моя вона віднині і повік,
І хай же вічним буде лік,
Коли на славній Україні
Щасливим буде щастя крик.
Я в окривавлених сльозах...
© Copyright: Захаров Георгий, 2014
Свидетельство о публикации №114092400215
Свидетельство о публикации №114092400215
Рецензии
