Роздуми

Психологія мого маленького всесвіту
Черпає сили для існування з пізнання незвіданого.
Історію хвороби моєї душі
Можна відшукати у шелесті затертих сторінок книг.

Дивно. Але я з тих людей, хто мріє про паперові листи,
Де почуття передані не натисканням клавіш, а чорнилами,
Що лягали на папір, який увібрав у себе аромат.
Аромат думок та почуттів дорогої людини.

Прикрившись від світу картатим пледом,
Я майже вимкнула довіру до всього.
До світу.
До людей.
До самої себе.

Одначе, я дурненька,продовжую чекати.
На що? Достеменно не знаю.
Ніхто не може сказати.
Може на те, що випадкова комета
Зруйнує величезний метеорит зневіри,
Який упав на простори душі.
Моєї душі.

12,07, 2014р.


Рецензии