Пазли складаються самостійно,
і кохаються вітражі.
Чи не здається тобі, що постійно
зупиняємось ми на межі?
На розмежжі панічного спокою
і часу між двох світів.
Певно, я була дуже жорстокою
або хтось взагалі не хотів
малювати стрілки на мапі,
нас спрямовувати за небосхил.
І на початковому етапі
нам завжди бракувало сил.
Небо тьмарилось, хмари гримали,
скаженіючи раз у раз.
Проте, дещо ми все ж отримали,
без обгорток і без прикрас.
Однак, дещо було нам даровано,
щойно знов не здалась межа.
Попри складнощі випробовуванням
із німою гостротою ножа.
Ми чекаємо між покорених
та нездолані ми самі.
Нам дарована була горстка попелу
з тою вдачею, що зростала в огні.
Нам даровані сили, й волею
надістотних божих потреб
нам терпіння в житті даровано
З-поміж інших неминучих халеп.
Нам даровано
© Copyright: Яна Сыса, 2014
Свидетельство о публикации №114092302820
Свидетельство о публикации №114092302820
Рецензии