Захмарна мр! я

Я - мов сн!жинка та,
що випурхнула з хмари!
З родинного гн!зда -
в незнанний Дивосв!т.

Несуть мене в!три
безлик!, мов примари,
До !ншого життя
в омр!яний пол!т.

Несила зупинить
ц! вибрики стих!!.
Я ж - з!рочка мала,
П!щиночка стол!ть!?..

Немов сн!жинка та,
тенд!тна, як над!я,
Тягнуся до тепла
1 там ... розтану вмить.

            А.Я.


Рецензии