А Я - весняне дитя !
І мала б весну любити.
Любить до нестями, до забуття !
В навіть пізніше, із Небуття,
Їй зіркою з неба світити.
Та тільки (невдячна дитина!)
не вмію весні порадіти.
Хай пісня лунає дзвінка солов*їна
І пахощі линуть бузку та жасмину -
люблю я осінні квіти !
Погожа осіння днина...
Багряні колишуться віти...
Давно відлетіла удаль павутина
1 соком налита червона калина...
Як цю красу не любити?
Осінь - весіль пора.
У вирій польоту птиці.
Листом присипана хатка бобра,
опеньків у кошику ціла гора...
Руки в землі та живиці.
Осінь - час листопаду,
веселих дзвінких балаганів.
Ярмарок... Пізнього винограду...
Першого ніжного снігопаду
та мокрих густих туманів.
... Ми - на порозі зими.
Вже скоро задме, заморозить.
Із лісу ялинку доправлять саньми,
І Року Новому зрадіємо ми.
... А серце все осені просить...
А.Я.
ОС! НЬ
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2014
Свидетельство о публикации №114092301859
Свидетельство о публикации №114092301859
Рецензии
Алла, жалко что я не знаю украинского. Но звучит красиво!
Наталья Радолина 03.10.2014 15:03 • Заявить о нарушении
Наталья Радолина 03.10.2014 15:03 • Заявить о нарушении
Жалко, конечно... У нас все понимают русский, даже если и не говорят на нем. Раньше в стране изучали этот язык в обязательном порядке. Теперь - только урок зарубежной литературы. Но это - в украинских школах. В русских школах - все по-прежнему, их никто не закрывал, родители школу выбирают сами...
Алла Фликинштейн 03.10.2014 15:11 Заявить о нарушении
Алла Фликинштейн 03.10.2014 15:11 Заявить о нарушении