Дощ в горах

Налились туманом гордовиті гори,
Зелено-сивим враз став білий світ…
Ти озирнись, коханий мій, навколо…
Відпусти печаль і повсякдення гніт!

Дощ! Ти бачиш? Дощ мережить небо...
Пише срібними письменами краплин.
І тепер мені, коханий, дуже треба
Повірити - я не одна. Ти не один.   
 


Рецензии