Собою сам не володію,
Коли порушено Буття,
Зникли і мрії, і надії,
Палає свічкою життя.
Тоді, коли в людей влучають,
Куля німа, глуха, сліпа…
Жаль, влади совісті не мають,
Та у ганебного стовпа.
Немає спокою у Світі,
Лиш стрілянини, та сварки,
Дали б хоч діточкам пожити,
Адже страждають малюки.
Замість псалмів – погрози й бійки,
Ховається у Храмах люд,
Усі налякані настільки,
Що сил немає, править блуд…
Часом, вважають помилково:
"Це не стосується мене.."
Врятує тільки Боже слово,
Знай, небо вже у сполох б'є.
Ми опинились на кордоні,
Що між Початком і Кінцем…
Вже не врятують швидкі коні,
У грі страшній, що йде з вогнем…
Автор Геннадій Сівак.
3 вересня 2014року.
Собою сам не володiю...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2014
Свидетельство о публикации №114092201819
Свидетельство о публикации №114092201819
Рецензии
Полна згода з попереднім висловлюванням. Самостійна Україна- понад усе!
Александр Русский 2 26.09.2014 19:07 Заявить о нарушении
Александр Русский 2 26.09.2014 19:07 Заявить о нарушении