Бабье лето... Светланкины вирши

СВЕТЛАНА МУЛЮКОВА

Бабине лiто... (http://www.stihi.ru/2010/09/20/5890)

----------------------------------------------------


Бабине літо – неба благостинь,
Скінчилось раптом, зникло павутинням.
Затьмарилася неба голубінь,
Вже хлюпають дощі від нетерпіння.
У роздріб йдуть всі найсолодші мрії,
Із тиші ранків у самотність літ.
Де листопад натхнення і надії,
Встигає виінакшувати світ.
Знов літечко своїх доходе меж,
Зриваються вітри, летять на волю!
Нічого вічного немає, та авжеж!..
Осіннє листя падає без болю.


*****************************************


Ах, бабье лето - что за благодать,
Но скрылось паутинкой - за мгновенье!
Уж неба голубого не видать,
Лишь хлюпают дожди от нетерпенья.
Враздробь идут сладчайшие мечтанья -
Из утренней тиши в сиротство лет,
Где ноябрем надежды, упованья
Ещё успеет насладиться свет.
Вновь лето наступило на края,
Срываются ветра, летят на волю!
Нет вечного ни в чём , нигде, о жизнь моя !..
Осенний лист срывается без боли.