Як люблю я ранкові Дороги,
В морозці, у тумані, в імлі…
Перші тіні, як промені, – довгі,
На холодній, ще сонній Землі…
Я люблю загадковість і Тишу,
Несподіваність значень і тем,
Легкість, зібраних в Радість, усмішок,
І прозорість питань і проблем…
Я люблю неповторність пейзажів:
Ті ж дороги, дерева, кущі,
Ті ж простори полів неосяжні,
Та пейзажі щоразу – не ті…
Як люблю я ранкові Дороги,
Що ведуть у Любов і Красу,
Що розсіюють марні тривоги,
Що єднаються в Долю мою…
20.09.2014
Як люблю я ранковi Дороги
© Copyright: Катерина Жебровська, 2014
Свидетельство о публикации №114092108703
Свидетельство о публикации №114092108703
Рецензии