Небо, як Воля!
хилить дерева, гойдає трави,
ламає квіти осені
радять усі не питаючи згоди у Долі:
бути й мені, як не був ще ніколи
героєм чужого свавілля…
слухати боляче правду про себе,
коли на серці блукає тиша,
а в душі моторошно і холодно,
то із долоні безсоння –
падає вись синьоока у груди безмовно
сьогодні, так само, як воля
безкінечна і непотрібна нікому,
безпритульна і самотня, мов небо!..
Свидетельство о публикации №114092108268
та просіяти їх через сито...
подобаються такі вірші, які знаходять відгук у серці.
дякую!
Татьяна Каминская 24.09.2014 01:10 Заявить о нарушении
З повагою до вашої творчості, спасибі вам Віктор...
Виктор Сурженко 24.09.2014 17:40 Заявить о нарушении