Шини горять, знов шини горять!
Ті, що їх палять, готові стрилять.
Смажать, чорнять оті шини
Світле лице України.
Чорні дими, знов чорні дими!
Мабуть замало їх бачили ми.
Може хтось в темряві диму
Сотню Небесну підійме?
Може комусь то замало
Скільки людей полягало?
Байдуже їм нетерплячим,
Що ота мати заплаче.
Замінить чи рідного сина
Стела «Герой України»?
Груз той «двохсотий» із Сходу
Досить возить за свободу.
А, чи не краща, панове,
Зброя:
Терпіння та Слово?!
Шини горять. укр
© Copyright: Роман Вайнер, 2014
Свидетельство о публикации №114092008684
Свидетельство о публикации №114092008684
Рецензии