Ти серце дав наповнене коханням
І вибрав поміж тисячі стихій
Для мене в дар - стихію віршування...
Як дякувати маю, Боже мій?
Обожнюю я дивну цю стихію,
Бо серце в ній римує у вірші...
Всі сподівання, роздуми і мрії -
Бальзамом проливаю по душі...
А ще тобі сказати, також, мушу:
Стихія ця - тепер моє життя,
Вона мені лікує серце й душу,
Бо в ній лишаю біль і почуття...
Я не чекаю похвали, признання -
Не полюбляю оплесків й фанфар,
Бо спрага і любов до віршування,
То не моя заслуга - Божий дар...
На долю нарікать мені негоже,
Бо я попала в кращу із стихій...
Я дякую тобі безмежно, Боже,
За участь і дарунок щедрий твій...
Моя Стихiя...
© Copyright: Наталья Кислощук, 2014
Свидетельство о публикации №114092001883
Свидетельство о публикации №114092001883
Рецензии