Роман листала наш вчера я
В который раз... в который раз...
О шалаше, не ставшем раем,
Спою сейчас я без прикрас.
Мы были рядом – скрипка с альтом
Звучали только в унисон...
Ни ты, ни я не виноваты,
Что счастья кончился сезон.
Мы – два цветка, что в почве разной
Способны весело расти,
Ты мне рассказываешь басни,
А я пишу печальный стих
О том, что стал звучать в миноре
Тот мир, где мы с тобой вдвоём,
Предпочитаю летом море,
А ты – на даче водоём.
Там комары, как мафиози,
Звучит собачий лай с утра...
(Я напишу об этом в прозе,
А стих заканчивать пора).
Банально листья опадают
В который раз... в который раз...
Но знаю – снова я растаю
От нежных фраз... от нежных фраз...
Банально листья опадают...
© Copyright: Любовь Голубчикова, 2014
Свидетельство о публикации №114091808651
Свидетельство о публикации №114091808651
Рецензии
Давненько не встречался с Вашей небанальной лирикой, попытался сделать несколько вольный перевод:
БАНАЛЬНО ЛИСТЯ ОПАДАЄ… (вільний переклад П.Голубкова)
Сиджу, роман про нас гортаю
Вже в котрий раз... Вже в котрий раз...
Про той курінь, не ставший раєм,
Зараз спою я без прикрас.
Були и поруч - скрипка з альтом
Звучали тільки в унісон...
Не винна я, і ти не надто,
Скінчився щастя що сезон.
Квітки ми. Інший грунт ти маєш,
Рости де здатен веселіш,
Байки мені розповідаєш,
А я пишу сумний свій вірш
Про те, що зазвучав в мінорі
Той світ, де ми з тобою вдвох,
Волію влітку я до моря,
А ти: «На дачі ж - є ставок».
Там комарі, як мафіозі,
Собачий гавкіт, дітвора...
(Я напишу про все це в прозі,
Закінчувати вірш пора).
Банально листя опадає
Вже в котрий раз... Вже в котрий раз...
Розтану знову я, я знаю -
Від ніжних фраз... Від ніжних фраз ...
Удачи!
Петр Голубков 19.09.2014 12:51 • Заявить о нарушении
БАНАЛЬНО ЛИСТЯ ОПАДАЄ… (вільний переклад П.Голубкова)
Сиджу, роман про нас гортаю
Вже в котрий раз... Вже в котрий раз...
Про той курінь, не ставший раєм,
Зараз спою я без прикрас.
Були и поруч - скрипка з альтом
Звучали тільки в унісон...
Не винна я, і ти не надто,
Скінчився щастя що сезон.
Квітки ми. Інший грунт ти маєш,
Рости де здатен веселіш,
Байки мені розповідаєш,
А я пишу сумний свій вірш
Про те, що зазвучав в мінорі
Той світ, де ми з тобою вдвох,
Волію влітку я до моря,
А ти: «На дачі ж - є ставок».
Там комарі, як мафіозі,
Собачий гавкіт, дітвора...
(Я напишу про все це в прозі,
Закінчувати вірш пора).
Банально листя опадає
Вже в котрий раз... Вже в котрий раз...
Розтану знову я, я знаю -
Від ніжних фраз... Від ніжних фраз ...
Удачи!
Петр Голубков 19.09.2014 12:51 • Заявить о нарушении
Спасибо! И как же Вам, Пётр, не лень переводить мои иронические строчки? Я написала и забыла, настроение уже поменялось. Перечитала свой стих и удивилась, какая же я бываю зануда...))))
Любовь Голубчикова 19.09.2014 22:40 Заявить о нарушении
Любовь Голубчикова 19.09.2014 22:40 Заявить о нарушении
Так я же тоже перевел - и забыл... А ирония - это, на мой взгляд, не недостаток, а достоинство...
Удачи!
Петр Голубков 19.09.2014 23:18 Заявить о нарушении
Удачи!
Петр Голубков 19.09.2014 23:18 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.