Опришок
Вирушаю до схід сонця ранньої пори,
Я ся вклоню на прощання рідному порогу,
Бо мене чекають хлопці Чорної гори.
Я нагострю свою бартку, кріса наладую,
І піду з товаришами на долину знов,
Серед ночі в Коломиї пана замельдую,
А панєнку його файну заберу з собов.
А вівчар на полонині нам затрембітає,
А зозуля на соснині накує літа,
Я поїду сивим кОнем, де мене чекає
У хатині над потоком любка молода.
Гей, ватаже, рушимо ми нині,
В гори темних зворів і лісів,
Гейя-гей, десь на полонині
Дзвінко лине пісня легінІв!
25.06.1990
Свидетельство о публикации №114091802619