Тонке стебло в образи-очерет

Я посміхалася крізь сльози завше,
Тонке стебло в образи-очерет,
Ти говорив без фарсу і без фальші,
Та я ж все знала,знала наперед!

Не цінувала,не жаліла мавши,
Тепер томлюся в смолах сигарет
Я знаю,є добріші і є кращі,
Й з отої твої хоч малюй портрет.


Рецензии