Це мати, що чека додому сина
У чорній,ніби смоль, тугій косі,
Це мати,що чека додому сина
Іде по стежці в ранішній росі.
А сльози,мов солені намистини,
Скотились по щоці і у руці
Застигли.Очі кольору бурштину
Стемніли у нестерпній тузі цій.
Свидетельство о публикации №114091706622