Життcва мета

 
З дурнями не сперечайтесь,
Вони Вас не чують,
Обійти їх постарайтесь,
Хай одні пліткують.

Вони живуть в миру своєму,
Іншого - не бачать,
Слухають свою богему,
І своє тлумачать.

Сперечайсь, не сперечайся,
Зиску мало буде.
Доказати їм про щось,
Краще - не старайся.

Знову «дурні», галасують,
Вимагаючи  своє,
Думки іншого не чують,
Їм, бач, «гордість» не дає.

Звикли ми до пустослів’я,
Що не віримо й собі,
В головах одне зневір’я,
Все не так у нас тоді.

Свідомість треба нам міняти,
Не продаватись за гроші,
Людей достойних вибирати,
Настане спокій  у душі.

На нас уваги не звертають,
Зазнались зовсім «дураки»,
Чого ми хочемо – не знають,
Гадають, що ми жебраки.

Нам жити б в мирі і покої,
Не тратить сили на пусте,
Пізнати долі ще такої,
Від щастя голову несе.

Нас минуле не навчає,
І доля в кожного своя.
Людина до всього звикає,
Життя, бурхлива течія.

Не слухайте месій, «пророків»,
Живіть всі розумом своїм.
Багато промайнуло років,
Бедлам нам цей вже надоїв.

За ці роки до нього звикли,
«Електорат» ми вже давно,
Щоб ви, політики, всі зникли!
Тоді, повір,  лише заживимо.

Живіть у злагоді сьогодні,
Почніть із чистого листа,
Тоді і дії будуть благородні,
І здійсниться життєва мета!