Подаруй мені небо,
Подаруй мені гай,
Іншого не треба..
Ти так і знай.
Лечу я над полем,
І очі закиті.
Наповнившись болем,
Ловлю радісні миті.
А хвилі небесні несуть мене в даль,
Тихо шепочуть:"спи, засинай".
Я бачила гори і водограй..
І раптом переді мною.. неба край
Розправиши крила я падаю вниз
І більше не стримати.. гарячіх сліз
Що буде зі мною?.. сама я не знаю..
Але цей шлях(!) я подолаю!
_________________________________
А що мене там спіткає?
Ящко там немає неба чи гая..?
7 чер о 15 01 2014
© Copyright: Анастас Черкащенко, 2014
Свидетельство о публикации №114091506398
Свидетельство о публикации №114091506398
Рецензии