усі мої сини
майбутні й немайбутні – це лише Ти
....моє торкання Бога
- це твої долоні,
які затримались на мить в моїх руках...
вірші мої -
відпущені в світи,
і ненаписані ще –
це подих твій
легкИй
що ніби вітер
понад рікою
ледь доторкається
щоки
......
... твоє мовчання
це - пустеля
спасіння мОго .....
дощі, які мені
колись дарує небо -
зберу у келих серця
і до ніг
тобі
я принесу –
щоб напоїти
стежку
стомлену -
росою....
кохана
© Copyright: Тарас Иванов, 2014
Свидетельство о публикации №114091409123
Свидетельство о публикации №114091409123
Рецензии