Олекса Довбуш- Ватажок опришків,
Неначе кремінь,
Воля для Карпат,
Про нього ще і досі
Вірші пишуть,
Він полонинам і смерекам брат,
Пишу і я,
У наші складні будні,
Щоб силу волі й духу нагадати,
Щоб віру відродити
У серцях,
Бажали поламати нас багато,
Та стоїмо ми завжди до кінця,
Не треба винуватити й ридати,
Що ворог цей прийшов нізвідкіля,
Часи такі, що треба воювати,
Сказати:
- Незалежний, ти, він, я!
Як ті опришкі шлях собі прокласти,
До світлого,
І вільного буття!
14.09.2014
Спогад про Довбуша
© Copyright: Алена Скиба, 2014
Свидетельство о публикации №114091404811
Свидетельство о публикации №114091404811
Рецензии