Озима любов

ОЗИМА   ЛЮБОВ

„Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені.
Страждання зазнаєте в світі, – 
але будьте відважні: Я світ переміг!”
(Євангеліє від Іоанна 16:33)

„Сме`рчів” снаряди як бли`скавки
Б’ють з-під російських беріз.
Хто на поля українські
Люту погибель приніс?

Спалені в прах солдати,
В серці – страждання вщерть.
Хто нас прирік на втрати,
А наших дітей –  на смерть?!

Тайно з пітьми стріляють,
Без паспортів, без погон –
Імені вбивці не мають:
Їхнє ім’я – л е г і о н.

Хто дав накази – вбивати,
Рушити Неба твердь?
Нас прирекли на втрати,
Наших дітей  –  на смерть.

Б’ють у Кремлі куранти…
Тихо, вночі, президент
Шепче наказ окупантам,
Шле нам смертельний «секрет».

Знають, що роблять, радіють:
«Ну ж і навчили хохлів»…
Ох, діти, сини дорогії,
Як вас шукать по ріллі?!

Як нам тіла опізнати,
Роду оплакати цвіт?!!
Божа для зла є  розплата,
Якщо не осудить світ.

Браття й мужі хоробрі,
Ваш дух переможе тлін.
В скорбні останні проводи
Важко нам встати з колін.

Надто безпечні, байдужі
Мирне вели ми життя;
В тім, що душею недужі,
Богу несем каяття:

–  Ми роздали нашу зброю,
Повірили в дружбу і мир:
Хоронимо нині героїв,
Що вийшли на бій проти Тьми.

Коли закарбує втрати,
Пронизаний громом скорбот,
Чи буде нарешті  п о  п р а в д і,
П о б о ж н о жити народ?

Ми Вічність прийняти готові –
Не зникнемо з листям дібров!
У дні вже передзимо`ві,
Засіяли жито – Любов.

О з и м а  Любов щоднини
Росте у кожній судьбі,
Долають сини України,
Хто з Богом, – х о л о д в собі.

Любов’ю – благи`й` нагоро`джений,
А злом – вже покараний тать!
Незрушні – Закони Божі,
Незмінна – Небес Благодать.
10.09.2014