Нарешті стануть чужими всі перехожі
Що є усюди де пролягає твій шлях
Я вже не вдивляюсь
Поволі проходячи вздовж сторожі
Чи вільний у шафі з ключами твій цвях
І я вже звільнила приміщення в думці
Щоб геть ніяк не змігся мені згадатись
І витягла всі світлини, які затирались в сумці
Що мались тобі кожен раз віддатись
Я звиклась до того що в тебе є жало
Що ти іздавна не той хто бавить і вабить
Гадаю, що я не даремно тобі давала
На всі питання відповідь "мабуть"
Нарешті стануть чужими всі незнайомі люди
І серце до когось нового нарешті полине
А потім, хто знає, можливо я знову буду
Стирати у сумці нові світлини
Нарешт
© Copyright: Акин Чивектил, 2014
Свидетельство о публикации №114091401164
Свидетельство о публикации №114091401164
Рецензии