з-за нас!

… Нещодавно трапилась біда…
І вже занадто пізно: вона з собою покінчила, мертва…
Я зрозумів, що помилився,
І від свого кохання відмовився.
Я повинен все швидко виправити,
Але не знаю чи зможе вона мене пробачити?
(Чи взагалі захоче бачити?)
Поясню, що я не із-за неї поїхати збирався,
Просто з боргами затягнув, а на неї зло зірвав, помилився.
А вона до мене завжди щира,
Коли б не бачились: завжди привітна й мила.
Я дуже шкодую, що тоді зірвався,
Коли ображав її своїми криками, докорами, брехнею…просто розгубився.
Не бажав я зовсім із коханою розійтися,
Та правди на рахунок термінового від’їзду сказати боявся!
Я прогнав її, і вона геть усе покинула,
Навіть не знаю що зараз з нею і куди вона пішла?
Та добре пам’ятаю, як вона плакала,
Все мене отямитись просила.
Розумієте:мені тяжко без неї жити,
Я знайду її, благатиму пробачити.
Минув час, і сьогодні я дізнався правду:
Її подруги розповіли, що вона не могла витримати мою кривду.
Весь час плакала,
Себе прокляла,
Смерть свою шукала,
І врешті – решт знайшла…
Пігулками отруїла себе мила моя.
Ви пробачте мені, добрі люди.
Так, я винен, прощення немає мені,
Я шукав кохану всюди,
І знайшов…що мені робити в житті?
Гостре лезо…ще трошки лишилось,
Я йду до тебе, кохана. Моє серце без тебе стомилось!
…Нещодавно трапилась біда…
Любов забрала два життя,
Так, вона буває жорстока, але лише із-за нас така.

12 березня 2009 року