Земля ця наша!
Чому? Скажи мені, моя смерека,
В полоні тяжких дум, на самоті
Я гаяв час,він вів мене з далека.
Щє з тих давен де я малечей був,
Та я своє дитинство не забув.
Де Батька спогади краЯли моє серце.
А він зворушливо мені розповідав
Про ті часи,де хлопцем із відерцем
До стайні із водою поспішав.
А далі ще казав про ті часи,
В яких брат брата різав у ночі.
Коли вбивали діда небораку,
За те що скоса поглядав на світ.
За те вбивали що не був вояком,
За те що мав у хаті доста хліб.
Бо працював він з ранку,і до ночі,
Так мало спав,що червоніли очі.
Тепер з стрільбою нові воякИ.
Дітей вбивають,та дідів калічать.
ЖінкИ, жінкИ -ви сестроньки мої,
Гвалтують тіло, зА косИ волочать.
Кидає в льох гранату той фашист,
Бо мати з дітьми заховалась в низ.
Руйнує хати, та руйнує долі,-
О Боже милосердний, подивись!
На цвинтар йдуть сусідоньки поволі.
В труні маля... Весь світ мов показивсь.
Тож схаменіться люди, доста крові!
Та лють в очах,не бачу в них любові.
Не буде братства,та ми вільні люди!
Земля ця наша! Є, була і буде!
стрільба- ружьё.
Смысловой перевод ...
По новой листья падают на землю.
Зачем,скажи мне, ёлочка моя
В плену тяжелых дум, что я приемлю,
Прошли года,а в них вся жизнь прошла.
От тех времён когда мальчишкой был,
Я детство золотое не забыл.
Тогда отцовские рассказы сердце рвали .
А он так ярко их живописал.
О лошадях, что наш надел пахали,
А он в конюшню воду им таскал.
Ещё рассказывал отец о временах,
Когда брат брата резал во дворах.
В то время убивали старика,
За то что с подолбА смотрел повсюду.
За то что не держал в руках ружья,
Был в доме хлеб, и сам не стал -Иудой.
Он сеял и пахал с утра до ночи...
От недосыпа воспалялись очи.
А нынче оккупанты есть свои.
Жизнь отнимают у детей и стариков.
А женщины?, сестрички вы мои ,
Насилуют, без жалости и слов.
Лимонку в пОдпол бросил тот фашист,
Мать с детками убил...Ведь он- нацист.
Ему нет дела до чужой судьбы,-
Всемилостивый Боже,глянь! -война.
Соседи на погост несут гробы .
А в них детишки..Мир сошёл с ума.
Опомнитесь,весь свет уже в крови!
В глазах народа гнев, но нет любви.
Не будет братства, мы народ свободный!
Донбасс- был наш всегда! И наш сегодня!
Свидетельство о публикации №114091307035
Луганская Республика ПРОЦВЕТАЙ, ЖИВИ!
С неизменным уважением, Евгения
Короткова Евгенияъ 12.05.2016 16:06 Заявить о нарушении
И вас тоже с праздничком!!!!!))
Мега Паша 14.05.2016 01:25 Заявить о нарушении